Cuando las primeras bombas cayeron sobre Ucrania en febrero de 2022, no solo se rompieron edificios: también se quebraron millones de sueños. Familias enteras se vieron obligadas a abandonar sus hogares, sus trabajos, sus escuelas, sus memorias. De un día para otro, lo cotidiano se convirtió en peligro y lo seguro en incertidumbre.
Salir de casa con una maleta, con los hijos en brazos, dejando atrás la vida que costó años construir, es un dolor que no se puede describir fácilmente. No es solo el frío del invierno lo que cala en los huesos, sino la herida de saber que quizá nunca se vuelva a ver lo que antes era “hogar”.
Muchos caminaron durante días. Otros cruzaron fronteras sin saber el idioma, sin dinero, sin contactos. Solo con una fe temblorosa y una esperanza silenciosa: la de comenzar de nuevo. Atravesaron Europa buscando refugio, buscando paz. Y algunos llegaron a España… a Alicante.
Alicante: donde la vida vuelve a nacer
Alicante, con su mar Mediterráneo, su gente cálida y su sol constante, se ha convertido en un puerto de esperanza para muchos ucranianos. Aquí, en medio de otro idioma y otra cultura, han empezado a reconstruir sus vidas. Desde cero. Aprendiendo cada palabra, adaptándose a nuevas costumbres, luchando por sus familias y por una nueva oportunidad.
La ciudad ha abierto sus brazos a madres valientes, a niños resilientes, a abuelos que aún sonríen a pesar de las lágrimas. Aquí han encontrado no solo pan, sino también comunidad. No solo techo, sino también una razón para volver a soñar.
La Biblia y el corazón del refugiado
La historia del pueblo de Dios está llena de exilios. Desde Abraham, que salió sin saber a dónde iba (Hebreos 11:8), hasta el mismo Jesús, que fue refugiado en Egipto cuando Herodes buscaba matarlo (Mateo 2:13-15). La Biblia no es ajena al dolor del desplazamiento. Dios mismo camina con el que huye, consuela al que llora, y restaura al que ha perdido todo.
“Él sana a los quebrantados de corazón, y venda sus heridas.”
— Salmo 147:3
“Porque yo sé los planes que tengo para ustedes —declara el Señor—, planes de bienestar y no de calamidad, para darles un futuro y una esperanza.”
— Jeremías 29:11
Estas promesas no han perdido fuerza. Hoy, en cada abrazo, en cada oración, en cada puerta abierta, vemos cómo Dios sigue cumpliendo su palabra. En Alicante, Él está trayendo consuelo, restaurando familias, y sembrando nuevos sueños en los corazones que se creían secos.
¿Cómo puedes orar por Ucrania?
• Ora por las familias que han perdido a sus seres queridos.
• Ora por los niños que han dejado de jugar y han tenido que madurar de golpe.
• Ora por quienes aún están en zonas de guerra, sin salida segura.
• Ora por las nuevas vidas que comienzan en Alicante y en tantas otras ciudades.
• Ora para que el corazón de Europa no se enfríe, y para que la Iglesia sea luz y refugio.
A ti que estás leyendo: gracias por orar. Porque aunque no podamos reconstruir cada casa, sí podemos ayudar a reconstruir la esperanza. Y en Cristo, sabemos que siempre hay vida después del dolor.
Ucrania no está sola. Dios está con ellos. Y nosotros también.
Вийти з дому з валізою, з дітьми на руках, залишивши позаду життя, яке будувалося роками, — це біль, який важко описати словами. Це не лише холод зими пронизує до кісток, а й рана від усвідомлення, що, можливо, ніколи більше не побачиш того, що колись було “домом”.
Багато хто йшов пішки днями. Інші перетинали кордони, не знаючи мови, без грошей, без знайомих. Лише з тремтливою вірою і мовчазною надією: почати все заново. Вони перетинали Європу в пошуках притулку, в пошуках миру. І деякі дісталися Іспанії… до Аліканте.
Аліканте: де життя народжується знову
Аліканте, зі своїм Середземним морем, теплою людяністю і постійним сонцем, стало гаванню надії для багатьох українців. Тут, серед іншої мови та культури, вони почали відбудовувати своє життя. З нуля. Вивчаючи кожне слово, пристосовуючись до нових звичаїв, борючись за свої родини і новий шанс.
Місто відкрило свої обійми для хоробрих матерів, стійких дітей, дідусів і бабусь, які все ще усміхаються крізь сльози. Тут вони знайшли не лише хліб, а й спільноту. Не лише дах над головою, а й причину знову мріяти.
Біблія і серце біженця
Історія Божого народу наповнена вигнанням. Від Авраама, який вирушив, не знаючи куди (Євреям 11:8), до самого Ісуса, який був біженцем в Єгипті, коли Ірод шукав, щоб Його вбити (Матвія 2:13-15). Біблія не чужа болю переселення. Сам Бог іде поруч з тим, хто втікає, утішає того, хто плаче, і відновлює того, хто втратив усе.
“Він зцілює скорботних серцем і перев’язує їхні рани.”
— Псалом 147:3
“Бо Я знаю наміри, які маю щодо вас, — говорить Господь, — наміри на добро, а не на зло, щоб дати вам майбутнє і надію.”
— Єремії 29:11
Ці обітниці не втратили своєї сили. Сьогодні в кожному обіймі, в кожній молитві, у кожних відчинених дверях ми бачимо, як Бог виконує Своє слово. В Аліканте Він приносить розраду, відновлює сім’ї й сіє нові мрії в серцях, що здавалися висохлими.
Як можна молитися за Україну?
• Моліться за сім’ї, які втратили своїх рідних.
• Моліться за дітей, які перестали гратись і змушені були подорослішати передчасно.
• Моліться за тих, хто досі перебуває в зонах війни, без безпечного виходу.
• Моліться за нове життя, яке починається в Аліканте та багатьох інших містах.
• Моліться, щоб серце Європи не охололо, а Церква залишалася світлом і притулком.
Тобі, хто це читає: дякуємо за молитву. Бо навіть якщо ми не можемо відбудувати кожен дім, ми можемо допомогти відновити надію. І в Христі ми знаємо, що після болю завжди є життя.
Україна не сама — Бог з вами, і ми також!
Añadir comentario
Comentarios